Все про вагітність

Збираю тут інфу про дитячі коляски
Буду вдячна, якщо поділитеся досвідом і засланнями на подібні ж обговорення.
Особенно - якщо в коментарях до цього поста.
Спасибо.

з ? сексу після пологів боль-мень ясно, а кому що радили з сексом ДО?

ілі як в анекдоті - секс до пологів безпечний доки дитя кусати не почне?

ЗИ: в мну 33я тиждень

декілька днів до моменту, коли повинні б початися пологи.
40 тиждень….

40 тижнів назад - я думала, що все це ще ТАК не скоро… Ан немає. ось воно вже.

в процесі вагітності зрозуміла декілька вещей
1 - я панічно боюся лікарок і зовсім не умію з ними взаїмодействовать
2 - можливо це параноя - але мені постійно здається що в жіночій консультації мене просто залякують.
3 - я ні на гріш не вірю нашій безкоштовній медицині. постійне відчуття, що працюють не зі мною, конкретною людиною,
а … ну не знаю. з папірцем в потоці.
4 - народжувати я хочу удома.
5 - добре, коли є правильні знайомства

чуть про пологи дома
два року назад народжувала моя молодша сестра, в консультації їй собщилі, що народити природним чином їй ніяк не удасться - лише кесарево. Сестра пішла в платну клініку, її оглянули, і тд і сказали, що в консультації просто помилилися у вимірах.

Ссамого початку сестра і ейний муж були налаштовані на пологи будинку. Ходили займатися до акушерки з якою далі збиралися народжувати. Загалом - народили як і планували. Все прошло просто чудово. Ніхто нікуди не метушився, не заважав, не кричав, не квапив… Загалом - всі були задоволені.

Когда завагітніла я, то вирішила йти по доріжці прокладеною моєю сестрою. Ми з нашим майбутнім папою ходили на заняття (поки я була способіє доїхати на інший край моськви до тієї ж акушерки. морально настраївалісь і так далі. Зараз, за лічені дні до пологів стан приблизно таке - починаємо народжувати удома, якщо щось йде зовсім криво ми полюбому встигаємо доїхати до пологового будинку.

О корисних знайомствах.
как-то разів вночі стукається в аську мій давній приятель і запитує - тобі халтура потрібна?
Ну потрібна, говорю
Вот тобі телфон, говорить, звуть людину Борис Демідов. Йому там дечого з сайтом зробити надоть (я за фахом - веб-сервер-дизайнер)
Звоню на след.день цьому самому Демідову, домовляємося про зустріч.
Прі зустрічі виявляється, що потрібно переробити і вести сайт лікувально-діагностичного центру і я починаю цим сайтом займатися. Щось там не залажіваєтся (клієнти доооолго гальмують зі всім) і я вже думаю - ну загалом і фіг би з ними. Ну втрачений час, образливо звичайно, але не фатально. роботи заморожуються.

Проходіт час, я вже вагітна вся з себе. вже до гикавки злякана жіночою консультацією (кожного разу. у кожен прихід до них вони мне пояснювали, що у мене все просто жахливо! починаючи від далвенія і закінчуючи… - коротше за таких як я, на погляд ЖК треба на збереження класти прямий як завагітніє і не випускати з лікарні потім взагалі ніколи %), і що ребениш у мене помре ось прямий сей секунд. ну і так далі)
і раптом - роздається дзвінок телефону
Здравствуйте, говорять мені, ми з лікувально-діагностичного центру… Ми з вами працювали…. Не могли б ви до нас пож’ехать, давайте продовжимо нашу спільну роботу.
Здравствуйте, говорю, ну давайте під’їду зафтра… а сама про себе думаю - ну і дупла ж вони… _столько_ часу гальмувати (гальмували вони ну місяців 7 точно!) і тут раптом прокинулися! я за цей час встигла _два_ місця проживання змінити і номер мобільника. ан знайшли….

Прієзжаю до них. Вони споглядають мене, спілкуємося по робочих питаннях. Ну і частиною просто “за жість”, і в процесі я їм розповідаю про свою “довіру” до жіночої консультації, а вони пропонують мені пообследоваться у них. Загаломподивилися мене на нормальному УЗІ, зробили купу всього ще. Заспокоїли мене. Детально і спокійно відповіли на масу питань, що цікавили мене. Загалом - спасибі ним велике

Ну і плюс дуже приємний ефект поста - приходжу в “рідну” ЖК. Віддаю дільничному докторові бамашки з результатами УЗІ і КТГ зробленими в центрі. (Результат узі, зокрема, був настільки _разним_ що навіть не смішно. І термін різний. У ЖК насмотрелі 33 тиждень, в клініці 35-36 [треба відмітити, що по термінах зачаття - 35-36 тиждень куди як ближче до істини була, чим 33] плюс в клініці побачили неськольок речей на яких в ЖК взагалі не звертає уваги… Ну і так далі) Вона дивиться на назву центру, на фаміліє доктора узі, що робив, потім дуже уважно на мене… Загалом - більше вона мене не лякає і відноситься чомусь стала _гораздо_ більш по-людськи…

вчора пізно увечері приїхали акушерки стимулювати, і виявилось, що у мене майже повне розкриття.
в підсумку ні в який пологовий будинок ми не встигли, і в 4.55 ранку наша дівиця (3200, 57 см!) з’явилася на світ.
ми до цих пір ще не усвідомили, але факт.

Легко і захоплено!
Не знаю, хто перервав би мої скачки, мій порив, мій сплеск і виплеск енергії: сусіди знизу або батьки з сусідньої кімнати…
Унять мене зміг лише улюблений муж словами: “Ковбаса, ти від таких “танців” народити можеш! І в цьому випадку ми завтра за комодом не поїдемо!”

Нєєєєєєєєєєе, комод - це святе =)

*ушла в смітник і баїньки*

“а раптом дитя побачить твій пеніс і злякається?!
а раптом ми можемо пошкодити йому голівку!??Давай не займатимемося любов’ю доки не поговоримо з доктором?!”

смотрю і плачу від сміху:))
особенно коли вона лежить на нім(пардон:) на животі, і це тоді коли у неї вже є ворушіння!
і 5 мес бер-ті…
смешно правда?:)

update:
а взагалі забавний і зворушливий фільм:)

розкажіть про нього?
поделітесь досвідом будь ласка?

Нудить не припиняючись. І начеб не отруєння. І не вагітність - зараз 10 день циклу із звичайних 28 днів, а узі довело, що овуляція на період 15-19 день сталася, тобто нічого бути не могло… Місячні 10 днів тому прийшли зазвичай. Але нудить жахливо вранці через деякий час після їди і вдень теж. І навіть увечері буває. Харчуюся останнім часом супом, вареною куркою, овочами, крутими яйцями, сиром, не палю і не п’ю, ну окрім пляшки пива інколи. І чому тошніт…(. Ну явно ж не від зародка, немає від отравленнія і не від печінки…

Якийсь живіт став в останніх 3 дні твердоватенький. 23 тижні йому вже, чи нормально це? Інколи здається, що замість дитяти камінь там лежить, а інколи проходіт. Може, бебік там виріс просто різко і давить зсередини, а може горезвісний тонус матки у мене раптом з’явився? Чому він взагалі з’являється і чим він чреватий?
Схожу-ка я сьогодні позапланово в ЖК…

ну що, фінішна пряма, загалом. Йде 38 тиждень, і ЦЕ може статися у будь-який момент.
Детенок повернений як належить, пів невідомий, останні приготування, і жахлива багато роботи під кінець, як на зло! Ну, нічого, аби не народити прямо в офісі :)))

Ходіла на курси при госпіталі, спеціальні для birthing center. Жахливо приємно спілкуватися з позитивно налагодженими вагітними дівчатами. Забавно, що “народжувати натурально” тут вибирають в основному европейкі - принаймні на курсах американки були в меншості. О. вразився можливостями м’ячика для пологів, і тут же мені такий замовив. А мені було жалко гроша :)- все одно в госпіталі вони є. Але тепер і я буду обмяченная. А він, звичайно, зручний…

Вообще, бути вагітній - жахливо красиво по-моєму. Мені подобається. І незручностей я так і не відчула. Хоча ще тижні 2-3, звичайно, є… В неділю, напередодні швидкого розставання з пузіком, зробили декілька фоток. Буде пам’ятьпро те, як це було здорово.

А перінатал наш - чудове коммюніті, дуже позитивне і доброзичливе. Навіть і не знаю, що б я без вас, дівчата, робила.